ХРЕСТ ПОДЯКИ
ЗА СКАСУВАННЯ ПАНЩИНИ
Люди сьогодн╕ дуже мало знають, що значить бути кр╕паком. В польськ╕й лiтературi ╓ груб╕ томи, написан╕ на тему крiпацтва, але в них польського феодала змальовано як великого благодiйника i оп╕куна сво╖х кр╕пак╕в. Такий л╕тературний образ створили п╕зн╕ше внуки тих же феодал╕в i ╖м проти своiх дiдiв не випадало ╕накше писати. То ц╕лком природно. б╕дному i майже неписьменному селяниновi було не до пера, щоби як очевидцю записати всi под╕╖ для майбутнiх покол╕нь. На Лемк╕вщин╕ збереглися уснi перекази про долю русина у панщизнянi часи. Якщо з польських кр╕пак╕в н╕хто не знущався за ╖х нац╕ональн╕сть i рел╕г╕йн╕ переконання, то русини потерпали за це найбiльше. Не випадково на Лемк╕вщин╕ чи не найдовше побутувала сумна п╕сня про Зельмана, якому треба було низько кланятися i ц╕лувати руки, щоби дозволив молитися в недiлю в церквi. Збереглися в Карпатах перекази про розбещену польську шляхту, яка в сво╖х орг╕ях не мала меж.
Тому не дивно, що з нагоди скасування у 1848 р. ц╕саревою Марь╓ю Терезою кр╕пацтва, наиб╕льше т╕шилися карпатськ╕ русини-лемки. Люди плакали з радост╕, в церквах дзвонили дзвони, в╕дправлялися подячн╕ Богослуж╕ння. При церквах, на роздорiжжях i перехрестях, на узгiр'ях i в горах ставилися ╚"Хрести подяки"╩. Щоправда деякi лемкiвськi села належали королев╕ i в цих селах люди менше терп╕ли вiд панського гн╕ту.
До наших дн╕в майже не збереглися ╚"Хрести подяки"╩. Зроблен╕ з дерева вони були знищен╕ часом. Про тi часи ╓ у лемк╕в певний летературний доробок. Найбiльш знан╕ твори Володимира Хиляка з села Верхомля колo Криниц╕. Вiдомий йога твiр ╚"Шибеничний верх"╩, у якому всеб╕чно, гарною мовою описана доля лемк╕в пiд пануванням поляк╕в.
Previous Page. .Next Page
Index
Copyright © 1997 Jon W. Madzelan
This Home Page was created on Sunday, March 30, 1997
Most recent revision Thursday, March 12, 1998