Making of roofing shingles

ВИРОБНИЦТВО ╡ОНТА

У захiднiй Лемк╕вщин╕ дахи покривали дерев'яними ╠онтами. Це, головним чином, тому, що край багатий лiсами. Найкращим матер╕алом для виробництва гонт╕в була карпатська ялиця (рiдше смерека вiком 60-80 р.), яка росла в затишн╕й гущавиц╕. Виробничника ╠онта звано ╠онтарем, його професiя була не складною. ╤з знарядь прац╕ потребна була гостра клинувата сокира, довбня (киян), дворучний н╕ж, струг (пажак), простий варстат - головач, званий ╚дзядом╩. Влiтi поодинок╕ майстри виготовляли ╠онти на м╕сц╕ зрубу ялиц╕, але част╕йше перевозили колоду на подв╕р'я, де i розр╕зали на шматки довжиною 60 см. З одного шматка (кльоцка) виходило 30-60 колотих клинуватих дощинок, якi треба було вигладити дворучним ножом, пот╕м стругом випажити в них рiвчики, до яких гострим боком загибльовувався наступний ╠онт. Ширина ╠онта була 8-15 см. За день майстер мiг виготовити бiля 5 к╕п (кола-60 шт.) ╠онт╕в. Копою ╠онт╕в можна було накрити 2 кв. м даху. В таких селах, як Чертiжне, Бiлична, Кот╕в, Кам'яна, Бiлянка виробництво ╠онт╕в переведено на промисловi рейки. ╥х продавали на м╕сц╕, або на ярмарках в Горлицях чи Грибовi. Тривалiсть ╠онтового покриття 20-30 рр. Деякi господаре консервували ╠онти сирою нафтою (ропою), що продовжувало тривал╕сть покриття.

Ц╕кавим явищем ╓ те, що ╠онтарi дуже любили розпов╕дати здебiльшого вигадан╕ ними казковi приголи. У 30-х рр. один старий лемко з Черт╕жного розповiдав:

╚Було то юж дост давно. Робив ем ╠онти в богатого газди в Сьн╕тниц╕ i же було то недалеко, то ходив ем ночувати домiв. Раз забавив ем ся доп╕зна в Чмульовiй корчмi i вертав ем ся домiв през гору Псар╕в. Нiч була дос ясна, бо землю вкрив перший сн╕жок. Як переходив ╓м през густий лiс, то гвидiв ем близько стежки велику ватру, при котрiй ╠онтаре робили ╠онти. Зачали на мя кричати: ╚Осиф, под те ту ку нам, ся загр╕╓те, закурите файку. Лем подте...╩ Але мi штоси шептало до уха: ╚Не ход, бо то сут недобрi люде, кой мало iм Божого дня i ночами ся доробляют╩. Пiшов ╓м помали домiв. На другий ден рано зас ╓м вертав том самом стежком. На м╕сци, де гночи ╠онтаре робили ╠онти остовп╕в ╓м од страху. Нигде не було жадного слiду по веселих ╠онтарях, лем мiй самiтний слiд видн╕в ся на сн╕гу. Зрозумiв ╓м, же то ангел-хоронитель мя перестерюг...


Previous Page. .Next Page



Index

Copyright © 1997 Jon W. Madzelan
This Home Page was created on Wednesday, April 09, 1997
Most recent revision Wednesday, January 14, 1998