YAVOZHNO

ЯВОЖНО

Мiж Краковом i Катовицями е невелике промислове мiстечко Явожно, про яке звичайний мешканець Польщi нiколи нiчого особливого не чув. Зло╖ слави зажило воно пiд час нiмецько╖ окупац╖, як фiлiя Освенцiма. На фонi пекельного Освенцiма про нього не эгадували. Пiсля вiйни освенцiмський табiр смертi перетворено на музей пам'ятi жертв найжорстокiшого режиму. Так i повинно бути, щоб свiт не забув про злочини прoти людства i нiколи не допустив до них. На╖внi люди повiрили, щ.о нелюдська диктатура вiдiйшла назавжди i бiльше нiколи щось подiбне не повториться. Але на змiну одному режиму прийщов другий, що майже нi в чому не вiдрiзнявся. Комунiстична диктатура залишила фiлiю смертi в Явoжно для сво╖х потреб. З початком встановлення т. зв. влади людово╖ тут ув'язнювали во╓нних злочинцiв, але дуже скоро бiльшiсть становили укра╖нцi, яких арештовували з будь-якого приводу. Першi пово╓ннi роки для укра╖нцiв в Польщi були значно страшнiшими, нiж нiмецька окупацiя, бо вивiльнений польський шовiнiзм всю свою дикiсть спрямував на знищення всього укра╖нського. Озбро╓нi бандитськi ватаги грабували села, тероризували i били безборонних людей. У всi цi беззакония не втручався уряд, мовчав закон. У квiтнi 1947 р. на ринку в Грибовi поляк Мiколайчик показав пальцем працiвникам органiв безпеки на Ярослава Трохановського i Володимира Хом'яка з Бiлцареви, яких вiдразу ж арештували i вивезли до Явожна. 1 липня цього ж року як селяни з Бiлцарево╖ вже були загналi в переселенськi вагони в Грибовi заарештовано Нестора Хом'яка, Ореста Куземчака, Ярослава Куземчака, Данька Гальковича i Денизiя Даляка. ╥x усiх невинно гно╖ли в Явожно до сiчня 1948 р., тiльки О. Куземчака звiльнили пiсля двох мiсяцiв ув'язнення. Всi вони втратили здоров'я, передчасно повмирали.
В довгi пово╓ннi роки Явoжно було оповите страшною та╓мницею, але багато очевидцiв вже вiдiйшло в засвiти i вже нiколи не зможе свiдчити проти сво╖х катiв. Треба було довгих рокiв щоб укра╖нцi заговорили на повний голос не лише про Мордовiю i Сибiр, але и про маловiдоме в свiтi Явожпо. А само тут до в'язнiв ставилися по-звiрськи, застосовували середньовiчнi тортури. Цього навiть не можна назвати помстою, бо не було тит винних. Була тiльки дика, садистська ненависть до укра╖нського народу, який не хотiв бути рабом на сво╖ землi. Значний вiдсоток серед ув'язнених становили лемки, чим заслужили собi в народi на вiчну пам'ять.

Previous Page. .Next Page



Index

Copyright © 1997 Jon W. Madzelan
This Home Page was created on Friday, April 04, 1997
Most recent revision Wednesday, January 14, 1998